Мотоцикл Урал (Ural): характеристики, моделі, огляд, ціни, експлуатація, технічне обслуговування, ремонт і тюнінг

Мотоцикли Урал мають довгу історію і добре знайомі багатьом з дитинства. Це яскравий представник важких байків, який здатний тягнути не менший вантаж, ніж легковий автомобіль. Наявність коляски розширює багажний простір. А якщо зняти саму люльку і замінити відстань між мотоциклом і третім колесом платформою, то можна перевозити навіть холодильник або диван. Використовуються такі байки в Україні і зараз, активно продаючись на вторинному ринку. Тому важливо знати, де купити запчастини на мотоцикл Урал, як і що обслуговувати, ремонтувати, обкатувати і тюнінгувати.

Історія виникнення бренду Урал

На самому початку Другої світової війни виникла потреба у високопрохідному легкому транспорті, здатному маневрувати лісами і полями, перевозячи людей і спорядження. За прототипом німецького мотоцикла BMW R71 було зроблено повну радянську копію М-72. Це і стало початком історії мотоцикла, який згодом отримав назву Урал. Виробництво було налагоджено в 1940 році на Ірбітському Мотоциклетному Заводі (ІМЗ).

Модель темно-зеленого кольору виділялася заниженим розташуванням керма, відсутністю бічних дзеркал (щоб не чіплялися за гілки), чохлом на фару. Колеса оснащувалися грязьовою гумою, посиленими арками і захисними дугами. Було запасне колесо позаду люльки, а спереду встановлювався кулемет. Це був легкий транспорт порівняно з автомобілем, який перевозив трьох людей, міг буксирувати невелику гаубицю. За необхідності байк можна було заховати в кущах, щоб мати напоготові транспорт для відходу диверсійної групи.

У повоєнні роки необхідність у такій версії відпала, тому стали випускати мотоцикли для цивільної експлуатації. Відкрилося відразу два виробництва. В Ірбітському мотозаводі стали модернізувати М-72, а в Києві розробили нову модель під назвою Дніпро МТ. У 1957 була представлена версія М-61 з новим двигуном, збільшеним ходом передньої вилки. Її і стали офіційно називати Урал. До цього їх у народі звали Ірбіт. Уже в 1962 р покупці побачили М-62 з оновленою коробкою, автоматичним випередженням запалювання, дюралюмінієвими важелями. З 1963 з'явився Урал-2 з маятниковою підвіскою.

Зараз у продажу в Україні мені вдалося знайти старі байки ІМЗ від 1974 р. і молодше за ціною від 700 до 5000$ залежно від стану. Тому запчастини до радянських мотоциклів Урал, як і раніше, затребувані серед покупців. Після розпаду СРСР завод продовжив свою діяльність, випускаючи нові моделі. Можливо, хтось встиг собі купити сучасний Урал, деталі до якого теж потрібні для ремонту. Після повномасштабного вторгнення таку техніку не ввезти в Україну. У 2024 р. завод опублікував оголошення про припинення діяльності для реконструкції. Вона триватиме кілька років.

Загальні характеристики

Завод ІМЗ був відомий тим, що швидко розробляв і випускав нові моделі. Тому характеристики, як і запчастини до мотоциклів Урал, - дуже різноманітні залежно від моделі. Наведу одну з найвідоміших версій, які набули широкого поширення в Україні. Це Урал ІМЗ-8 у модифікації, яку випускали наприкінці 80-х, на початку 90-х рр.

Серед основних характеристик мотоцикла Урал:

габарити - 2490х1700х1100 мм;
дорожній просвіт - 125 мм;
колісна база - 1460 мм;
тип двигуна - двоциліндровий, об'ємом 649 см³;
принцип роботи ДВЗ - чотиритактний, з окремим мастилом із картера;
ступінь стиснення - 7 атм;
тип зчеплення - сухе, що складається з двох дисків;
потужність - 36 к.с.;
тип охолодження - повітряне;
маса мотоцикла з коляскою - 315 кг;
місткість - 2 людини на мотоцикл +1 в коляску;
вантажопідйомність 160 кг на мотоцикл +100 кг у візку;
передня підвіска - телескопічна вилка;
задня підвіска - маятникового типу з гідравлічними амортизаторами;
спосіб подачі палива - карбюраторний, самопливом;
витрата палива - 7,8 л;
тип палива - бензин АІ-72-76;
місткість бензобака - 22 л;
трансмісія - задньопривідна, 4-х ступінчаста;
принцип перемикання КПП - ножний;
максимальна швидкість по трасі - 105 км/год;
гальмівний шлях при 30 км/год - 6 м;
тип гальм - барабанні спереду і ззаду;
колісні диски - спицеві;
шини - 3.75-19 дюймів.

Призначався мотоцикл для доріг громадського користування та пересіченої місцевості. Був одним із найпоширеніших важких байків. Коли в колясці не було пасажира, її можна було прикрити тентом, що пристібається ременями. Це знижувало опір під час руху трасою, захищало люльку від накопичення пилу, закривало вміст, що перевозиться (сумки, консервацію, овочі тощо).

Моделі мотоцикла Урал

Ось основні моделі мотоцикла Урал, запчастини до яких можуть знадобитися для відновлення або поточного ремонту:

Урал-3 1971-1975 рр. У маркуванні заводу позначався як М-66. Починаючи з цієї моделі потужність стала досягати 32 к.с. Впроваджено повнопотокове очищення оливи в ДВЗ, що збільшило його довговічність. З'явилися покажчики поворотів. Зовні байк так само виділявся роздільними сидіннями зі ступінчастим розташуванням, масивними задніми амортизаторами, плоскими крилами.

Урал М-67 1973-1976 рр. У моделі модернізували раму, яка отримала ще більше трубок. В електриці стали задіювати обладнання на 12В.

Урал М-67-36 1976-1984 рр. Продовження 67-ї серії зі збільшеним діаметром вихлопної труби, іншими дифузорами, оновленою конструкцією головки циліндра. Задіяно новий карбюратор К-301Г. У сумі це дало приріст потужності до 36 к.с. Зовні модель стала впізнавана за рівним суцільним сидінням замість ступінчастого розділеного.

Урал ІМЗ-8.103-30 1985-1986 рр. Версія з аналогічною потужністю 36 к.с., але зі зміненою рамою, задньою підвіскою, новим електрообладнанням. Замість двох глушників залишилася одна вихлопна труба з правого боку. Гальмо з'явилося в колесі коляски, що підвищило безпеку. Покращено оптику.

Урал ІМЗ-8.103-10 1987-1994 рр. Вперше з'явилася задня передача, що полегшує виїзд із вузьких місць. Зменшено витрату палива і гучність роботи ДВЗ, знизилася маса мотоцикла, але потужність мотора теж знизили до 32 к.с.

Урал Турист. Мав додаткову комплектацію для далеких поїздок. Серед таких елементів: вітрове скло для водія і пасажира в колисці, металевий щиток на ліву ногу, що захищає від потрапляння каміння, алюмінієві диски і маточини. Над запасним колесом міг встановлюватися багажник для додаткового вантажу.

Окремо на базі мотоцикла Урал ІМЗ-8.103-10 випускали модифікацію Урал Соло. Вона виділялася двигуном збільшеної потужності до 40 к.с. і відсутністю коляски. Це значно підвищувало маневреність, але утримувати рівновагу на важкому мотоциклі було не просто. Тому я чув про багато випадків, коли байк падав і придавлював ногу райдеру. У деяких модифікаціях знімали друге сидіння, щоб надати мотоциклу крутішого вигляду. У сільській місцевості замість нього могли ставити багажний майданчик, що підвищує утилітарні функції.

Серед сучасних байків під брендом Ural випускається модель GEAR-UP. У неї підключається повний привід на колесо коляски, що підвищує прохідність. Є додаткова оптика, багажник поверх запаски, а габарити і крила закриті металевими захисними дугами.

Моделі Вояж і Вовк - це окрема розробка одномісного мотоцикла під чопер. У них високе кермо, скошений бензобак, занижене сидіння, є передній кофр.

Додатково випускалася серія для міліції, оснащена гучномовцем, прожекторною фарою на люльці.

Наскільки мені відомо, були навіть ультра обмежені серії, випущені в кількості 20 одиниць. Серед них - Ambassador з тонованим вітровим склом на байку і люльці, розширеним багажним відсіком, повторювачем повороту на люльці (а не тільки на крилі коляски).

Урал: фото реальних власників

Урал: відео огляд мотоцикла від власників

Запчастини на мотоцикл Урал/Ural

Зі свого досвіду зазначу, що радянські мотоцикли Урал мають якісний і надійний двигун. Навіть модель М-67 1974 року може бути досі на ходу. Мотор дуже голосно торохтить, проте тягне. Але, якщо на байку ганяли на далекі відстані, пробіг може бути в кілька десятків тисяч км.

Єдиний мінус ДВЗ, про який знають усі майстри, - схильність до перегріву в спеку. Оскільки тут реалізовано повітряне охолодження, то вже при +25 градусах на вулиці метал швидко перегрівається. Якщо продовжувати тривалий рух, неминучий достроковий капітальний ремонт Уралу, для якого знадобляться такі запчастини як: поршні і поршневі кільця, колінвал і шатуни, головка блоку циліндра. Може знадобитися заміна розподільчих валів Урал, якщо вони сильно зношені або деформувалися від перегріву. Нерідко заміні підлягають моторні зірки і шестерні. Коли маслонасос створює низький тиск, то навіть за нормального рівня мастило надходитиме повільно, тому під час ремонту змінюють і його.

Серед інших поширених поломок старого мотоцикла Урал:

Заклинює коробка. Передачі можуть не вмикатися або не вимикатися. Для ремонту Уралу знадобляться копірний вал і вилки перемикання, фіксатори, що мають вигляд пружин з роликами, муфти і втулки шестерень. Як майстру, мені часто доводилося міняти конічну пару.
Не спрацьовує зчеплення. Тут теж виникають складнощі з перемиканням, лунають сторонні звуки. Власникам мотоцикла Урал потрібно купити і встановити такі деталі як: шток для вичавлювання, пружини кошика, вал приводу, самі фрикційні диски зчеплення.
Рветься гумова ресора коляски. Люлька починає торохтіти, підстрибувати на купинах, сильно просідати під навантаженням. Допомагає повна заміна демпфера.
Карбюратор погано подає паливо. Можна спробувати його відрегулювати, але, з огляду на вік техніки, простіше замінити ремкомплект або карбюратор на Урал у зборі.
Пробиває амортизатори. Оскільки байк важкий, підвіска швидко виходить з ладу, особливо під час їзди по купинах. Мені доводилося міняти амортизатори задні на Урал і передні. Для економії, можна обійтися ремкомплектом.

На сучасних мотоциклах Урал поломок менше. Питання викликає тільки метал рами і двигун. В іншому, наскільки мені відомо, використовується ГРМ виробництва Австрії, гальма Брембо, італійські колісні диски. Підвіску ставлять Sachs, електронне запалювання - від Ducati. Карбюратори із заводу стоять японські - Keihin. Підшипники двигуна і рульової колонки - SKF. А ось датчик положення дросельної заслінки і реле на новому Уралі можуть бути китайськими, тому теж ламаються. Ось чому власникам байків останніх років випуску важливо знати, де купити запчастини до мотоцикла Урал від 1999 до 2022 року.

ТО для мотоцикла Урал

Згідно з картою технічного обслуговування до старих мотоциклів Урал, ТО-1 проводиться після пробігу 2500 км, ТО-2 - після досягнення на спідометрі 5000 км. ТО-3 потрібно виконати на 10000 км, а потім обслуговувати байк кожні 10 000 км, як більшість автомобілів. Під час регулярного технічного обслуговування потрібно:

видалити старе мастило з підшипників маточин коліс і нанести нове;
змастити шарнір карданного вала (хрестовину);
залити мастило в передні і задні амортизатори, перо вилки;
замінити масло в КПП;
замінити масло в двигуні;
змастити шарнір цангового з'єднання коляски з мотоциклом;
притерти сідла клапанів і відрегулювати теплові зазори клапанів;
замінити масляний фільтр, повітряний фільтр.

Для двигуна мотоцикла Урал необхідно використовувати моторне масло 4Т. Заливка помилково масла 2Т не дасть необхідного захисту, що призведе до швидкого зносу циліндрів і поршнів, тому знадобляться запчастини для ремонту мотоцикла Урал. Свічки запалювання змінюються кожні 2500 км. Якщо мотор погано заводиться, чути пропуски запалювання, відмовив один із циліндрів - варто перевірити і замінити свічки на Уралі достроково.

Наведу заправні обсяги технічних рідин для байка Урал, що стане в нагоді нинішнім і майбутнім власникам техніки:

Картер ДВЗ - 2.3 л оливи.
Картер коробки - 1.2 л.
Передня вилка (перо) - 0.135 л.
Амортизатори - 0.105 л.

У картері мотора рівень перевіряється масляним щупом. В інших вузлах є контрольні отвори або просто мастило заливається в потрібному обсязі до наступного ТО без перевірок.

У технічне обслуговування мотоцикла Урал входить регулювання зазорів клапанів, для чого знадобляться спеціальні інструменти. На холодному двигуні повинен бути 0.05 мм між коромислом і штовхачем. Періодично знадобиться регулювання кута розвалу площин заднього колеса і люльки. Правильне значення за мануалом - 1-2 градуси. Знадобиться регулювати вільний хід важеля ручного гальма. Він має становити не більше 8 мм, але краще домогтися показника 5 мм.

Як правильно обкатати мотоцикл Урал

Згідно з інструкцією з експлуатації, після капітального ремонту двигуна мотоцикла Урал повна обкатка займає 2500 км. У цей час не можна витискати на всю ручку газ під час рушання (правильно - не більше 50%). Під час їзди не потрібно використовувати більше 80% потужності двигуна. Проїхавши перші 250 км, необхідно злити масло з картера ДВЗ, промити картер і залити нове мастило 2.3 л. Це дасть змогу видалити стружку, накопичену від притирання кілець. Подальша обкатка допоможе парам, що труться, притертися максимально, після чого міняється масло знову. У нових байках на цьому пробігу рекомендується замінити одразу трансмісійне мастило в коробці і головній передачі. Але, якщо капітальний ремонт КПП Урал не проводився, тоді в цьому немає необхідності.

Правильна обкатка мотоцикла Урал потрібна, щоб запобігти перегріву поршнів. Поки кільця не притерлися, присутня підвищена температура, поршні може повести або вони прогорять. Коли площа контакту між поршневими кільцями і стінками циліндрів максимальна, тепло швидко відводиться в блок, і можна навантажувати двигун на повну. Неправильна обкатка сприяє швидкому виходу з ладу ДВЗ, і тоді знадобиться шукати запчастини для капіталки мотоцикла Урал.

Як правильно вибрати і купити вживаний мотоцикл Урал

Старі мотоцикли Урал за ціною від 700$ - це трудівники, які добре підходять для сільської місцевості. Такі моделі використовують як утилітарні для привозу дров, врожаю з городу, поїздок на риболовлю, полювання. У техніки хороша прохідність, особливо за наявності задньої передачі. Коляска дає змогу розміститися відразу трьом людям. Більш сучасні моделі Ural з пробігом, присутні в Україні, підійдуть для далеких поїздок по області або по країні. У них більш сучасний вигляд, додаткові функції.

При виборі мотоцикла Урал огляньте техніку на предмет патьоків. У конструкції є багато сальників і ущільнювачів. Їхнє старіння спричиняє порушення герметичності валів, коробок. Заведіть двигун. Зверніть увагу, щоб працювали обидва циліндри. Проїдьте на байку, увімкнувши всі передачі. Не повинно бути хрускоту, опору. Оцініть динаміку розгону, максимальну швидкість. Раджу перевірити мотоцикл перед покупкою на трасі. У старих версій огляньте раму на предмет тріщин, корозії. Це дасть змогу дізнатися стан техніки, дасть підставу для торгу.

Документи для їзди на мотоциклі Урал/Ural

Усі старі мотоцикли Урал мають двигуни об'ємом 650 кубиків. Є модифіковані серії на 750 см³ і навіть літрові спецвипуски ДВЗ (наприклад, ті, що випускалися для міліції). Тому для керування байком Урал необхідна відкрита категорія прав А. Посвідчення водія з категорією А1 не підійде. Щоб отримати права на Урал в Україні, потрібне навчання в автошколі і складання двох іспитів у сервісному центрі ВМД. Все це коштуватиме від 6 до 10 тис. грн залежно від розцінок автошколи, кількості практичних занять з водіння. Під час виїзду на дороги громадського користування необхідно мати при собі свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу.

Тюнінг мотоцикла Урал/Ural

Власники ретро байків можуть переробити мотоцикл Урал, підвищивши комфорт, змінивши зовнішній вигляд або поліпшивши експлуатаційні характеристики. Серед доступних варіантів тюнінгу:

Замінити циліндр і поршень для переведення на 92-й бензин.
Хромувати кермо, вилку, крила, глушник.
Встановити заднє колесо більшої ширини.
Замінити бічні дзеркала на більші або дрібніші.
Встановити підігрів ручок для їзди в холодну пору року.
Поставити бензобак вузької форми.
Переробити ножне вмикання задньої передачі на ручне.

Найдоступніший за ціною тюнінг мотоцикла Урал - замінити оббивку сидіння. Це відразу надає байку нового вигляду. Змінюють дизайн нові шини на Урал. Якщо їздите ґрунтовими дорогами і пересіченою місцевістю, обирайте грязьову гуму.

Відгуки про мотоцикл Урал від справжніх власників

Антон, їздить на Урал ІМЗ 8.103 10 років

Мотик 1992 року випуску дістався мені від господаря, який його отримав на заводі замість зарплати і зберігав у законсервованому стані 12 років. Обкатав за мануалом. Я зняв коляску, встановив правий поворотник на мотоцикл, замінив сідло на суцільне і використовував його як мотоцикл вихідного дня. Без нічого їде відмінно по трасі, на 60 км мотор шепоче. А так можна розігнати до 110 км/год. На парковці дуже важкий, тому використовую тільки задню передачу для виїзду. Гальма відверто слабкі - потрібно натискати одразу обидва. Без люльки витрата 6 л на сотню.

Дмитро, їздить на Урал М76-36 1979 5 років

Мотоцикл отримав від батька у спадок. Пам'ятаю ще в дитинстві батько возив на ньому картоплю в мішках, колоди для будівництва лазні, цеглу на піддоні замість люльки і ще купу всього. Мотик слухняно все терпів. На спідометрі пробіг 13456 км. Ознак, що потрібна капіталка - немає. Мотор тягне, заводиться нормально, КПП перемикається. Вважаю такий байк мега витривалим і незамінним, тим більше що купити його можна з пробігом за ціною бюджетного айфона.

Сергій, їздить на Урал М67-36 3 роки

Живу в селі, часто їжджу на риболовлю і в місто на ринок. Мотоцикл скрізь проїжджає легко, навіть через брід глибиною 30 см. Байк хоч і не найшвидкісніший, зате тяговитий. Буксирував на ньому навіть причіп із моторним човном. А одного разу тягнув сусідський запорожець, який заглох. Але при сильному завантаженні мотоцикл завжди тягне вправо на коляску, тому потрібно міцно тримати кермо. Влітку мотор швидко перегрівається, тому на трасі доводиться або зупинятися для охолодження, або тримати високу швидкість для обдування потоком повітря. Ще не раджу робити різкі повороти вправо (на люльку) - можна перекинути байк.