Моторолер Мураха: характеристики, моделі, огляд, ціни, експлуатація, технічне обслуговування, ремонт і тюнінг

Моторолер Мураха здобув високу популярність, оскільки довгий час залишався єдиним вантажним транспортом на трьох колесах. Навіть зараз, коли у продажу багато утилітарних квадроциклів, ніхто не може зрівнятися з Мурахою за місткістю вантажу і вагою, яку можна перевезти, - адже у нього є повноцінний бортовий кузов. Як з'явилася така техніка сьогодні, які є моделі, як їх обслуговують, ремонтують, модифікують - все це я опишу в статті. А оскільки я займаюся ремонтом бензинової техніки, то ще й знаю, де купити якісні запчастини на моторолер Муравей в Україні.

Історія виникнення бренду Мураха

Виробництво моторолера Мураха вели на Тульському машинобудівному заводі з 1959 по 1995 роки. Перша модель називалася "Тула" і маркувалася як ТГ200 або Т-200. Назва "Муравей" з'явилася трохи пізніше. У процесі експлуатації люди справді оцінили, що техніка може везти вантаж більший за власну вагу, як це здатна робити буквальна комаха.

Приводом для розробки моделі в 1959 р. стала гостра потреба в недорогому транспорті для населення, здатному перевозити об'ємні предмети або важкі вантажі. Порівняно з важкими мотоциклами з коляскою, моторолер був дешевшим, споживав менше палива. Для перевезення великих вантажів не було потрібно модернізацій люльки, оскільки був повноцінний бортовий кузов. Якщо потрібно було перевезти групу людей, вони просто сідали на підлогу, спираючись на борт. При цьому в кузов можна було завантажити дошки, труби, садовий інвентар.

Хоча паспортна вантажопідйомність техніки була 340 кг, нерідко її завантажували до 400 і навіть 500 кг. Завдяки маленькому, але тяговитому моторолеру, люди возили будматеріали, цемент, пісок, щебінь. У селі це був ідеальний легкий транспорт для перевезення сіна, картоплі, зерна, соняшнику тощо. На відміну від автомобіля він запросто проїжджав буквально по полю. Знизу пошкоджувати було нічого, тому посадка на "пузо" йому була не страшна. Серед архівних фото під час підготовки статті мені вдалося знайти такий приклад повного завантаження техніки. Це явна демонстрація можливостей, дотягнутися до яких не міг жоден мотоцикл того часу. І навіть наявність легкового автомобіля не давала змоги витворяти таке. Ось чому трицикл був дуже популярний.

Не менш затребуваний моторолер і зараз, оскільки аналогів з доступною ціною так і не придумали. Хоча така модель припинила випускатися в 1995 році, версії з пробігом активно продаються на вторинному ринку. Мені вдалося знайти оголошення з ціною моторолера Мурахи від 8 до 41 тис. грн залежно від року випуску і стану. Агрегати продовжують активно експлуатувати досі, а отже, і запчастини на моторолер Мураха затребувані. Випускають їх різні заводи, включно з Польщею, Індією, Китаєм, Чехією. Якщо вчасно обслуговувати техніку і лагодити за допомогою якісних деталей, прослужить вона ще довго.

Загальні характеристики

Багато модифікацій моторолера Мураха мають три колеса, але на відміну від важких мотоциклів, тут є одне переднє колесо і два задніх, з'єднаних півосями. Між ними на трубній рамі розміщений бортовий кузов і сидіння. Триколісна техніка відрізняється підвищеною стійкістю порівняно з двоколісними мопедами і мотоциклами. Завдяки розташуванню вантажу за спиною водія, а не збоку в колисці, техніку не тягне вправо під час їзди. Широка платформа дає достатньо місця для ніг. Але випускалися і двоколісні версії, про що розповім трохи нижче.

Серед основних технічних характеристик моторолера Мураха виділю такі:

тип двигуна - двотактний, одноциліндровий;
об'єм ДВЗ - 199 см³;
компресія - 6,5 атм;
тип охолодження - повітряне;
потужність - 11 к.с. при розкручуванні коленвала до 4600 об/хв;
спосіб подачі палива - карбюраторна система, що працює самопливом;
варіанти запуску ДВЗ - електростартер і кікстартер;
довжина/ширина моторолера - 2880х1250 мм;
колісна база - 1840 мм;
просвіт між нижньою точкою і дорогою - 115 мм;
коробка передач - 4-ступінчаста із заднім ходом;
тип заднього ходу - реверс-редуктор у міжколісному диференціалі;
конструкція приводу - роликовий ланцюг у герметичному кожусі в парі з хитними валами і карданами;
шини - 4.00-10;
вага моторолера - 258 кг;
вантажопідйомність техніки - 340-375 кг залежно від моделі;
передня підвіска - амортизатори в гофрі з довгими важелями;
задня підвіска - незалежна, на поперечних важелях із пружинами;
максимальна швидкість - 60 км/год;
споживання пального - 5,5-7,5 л на 100 км;
місткість бензобака - 10 л;
тип палива - бензин А-76, змішаний з маслом у пропорції 1:35;
габарити вантажного кузова - 1250х1130 мм;
тип гальм - барабанні спереду і ззаду.

Мало хто знає, але на початку 1990-х рр. були обмежені модифікації моторолера Мураха з дизельним двигуном ТМЗ-450Д. Вони ще тяговитіші. У 2020 Тульський завод спробував відродити виробництво популярної триколісної техніки, але вже на електротязі. Вийшли міні-вантажівки з критою кабіною і вантажопідйомністю до 1 т, що маркуються як ВТС-01. Але після повномасштабного вторгнення таку техніку не купити. А ось моделі з пробігом, доступні на вторинному ринку в Україні, я описав нижче.

Моделі моторолера Мураха

Як я вже говорив, ТГ-200 називався "Тула". Перший моторолер із назвою "Мураха" це модель - ТГА200, відома також під індексом Т-200М.

Це моторолер з об'ємним переднім крилом у формі орлиного дзьоба. Сидіння було високим і м'яким. Фару головного світла облямовувало хромоване кільце. Попри поважний вік техніки тут уже були покажчики поворотів на крилі та ззаду під кузовом. Наступне ноу-хау того часу - герметизація стиків кузова гумовими шнурами. Це запобігало потраплянню вологи під обшивку, чим продовжувало термін служби металу. Силовий агрегат і всі ключові елементи були заховані в металевому кожусі під сидінням. Для повітряного охолодження передбачалися прорізи. Максимальна швидкість агрегату була 50 км/год.

Серед інших моделей моторолера Мураха були такі:

ТГА200-01 "Турист"

Концепцією модель нагадувала сучасні скутери. У неї був повністю закритих кожух, що приховує всі внутрішні елементи. Передбачалося двомісне сидіння. Для пасажира на нижній платформі були додаткові виступи для ніг. Ззаду був металевий багажник, що відкидається на болтовому кріпленні. За необхідності його можна було розгорнути і встановити валізи, сумки. Там же розміщувалося запасне колесо на випадок проколу в дорозі.

Деякі модифікації оснащувалися розширеними металевими панелями спереду, що захищали ноги від вильоту каміння з-під коліс машин, що їдуть попереду. Ще могло бути вітрове скло, що закриває обличчя водія від мошок і вітру. Це був доступний транспорт для далеких подорожей у той час. Продаються такі туристичні моделі моторолера і зараз за ціною від 8 до 14 тис. грн. Якщо купити нормальні запчастини на Мураха, можна зробити непоганий ретро-скутер.

ТГА200-01П

Згодом почалося активне доопрацювання транспортного засобу. До низького бортового кузова придумали ґратчастий каркас, який зверху накривався тентом і фіксувався ременями до петель. Це давало змогу перевозити більше вантажу без побоювання, що він буде розсипаний по дорозі або намочиться від вологи.

Модернізація цієї версії набула подальшого поширення у вигляді металевого критого фургона. Тонколистове залізо теж кріпилося на сталевий каркас. Але це виконання вже робило транспорт стійким до вандального злому (якщо потрібно залишити навантажений моторолер на ніч на вулиці), а також дозволяло використовувати як рефрижератор із сухим льодом для перевезення швидкопсувних продуктів. Один із популярних напрямків експлуатації термофургона - продаж морозива. Ще можна було зустріти транспорт із будкою, на якій написано "Пиріжки".

"Мураха-2 01" ("Тулиця") і рестайлінг "Тулиця-2" з індексом 02

Наступна модель двоколісного Мурашки для мобільного переміщення містом. Вироблялася для конкурування з італійськими мопедами, що набирали популярності. Двомісне сидіння давало змогу їздити удвох. Ззаду був невеликий багажник, набагато компактніший, ніж у туриста. Підвіску переробили, встановивши туди амортизатори. Модель важила 150 кг, розганялася до 60 км/год. Фара головного світла була опущена нижче і отримала пластикову окантовку. Крила стали компактнішими, на платформі з'явилися гумові протиковзкі накладки. Уже були бічні дзеркала заднього виду.

"Мураха-2 03"

Продовження роботи над "Мурахою-2" призвело до серії 03. Тут залишилася та ж пластикова фара зі зміненим спідометром, але перегородка на платформі для ніг стала пластиковою. Змінився розмір крил біля задніх коліс - усе йшло на ергономічність і компактність. Розробники використовували новий карбюратор, що забезпечує економію бензину і стабільні холості оберти.

Інші версії

На базі моторолера була модифікація з трьома колесами і подвійним сидінням - вантажопасажирські. При збереженні довжини колісної бази, інженери зменшили розмір кузова. Це робило техніку зручнішою для частих поїздок удвох і перевезення вантажу. Одна з широких сфер застосування такої версії - комунальні служби. Два монтера могли переміщатися містом, возячи в кузові інструмент і обладнання.

Застосування моторолера було досить широким, що породжувало виробництво додаткових модифікацій. Одна з них - трицикл із бочкою. Його використовували для мобільного продажу квасу, пива, інших напоїв. Техніка давала змогу легко завести бочку в будь-яке навіть важкопрохідне місце й одразу продавати напої на розлив. Три колеса забезпечували стійке розміщення без додаткових пристосувань.

Моторолер Мураха: фото реальних власників

Мураха: відео огляд моторолера від власників

Запчастини на мотоцикл моторолер Мураха

Зараз в експлуатації перебувають моторолери 1970-1990-х рр. випуску. Залежно від пробігу і якості обслуговування протягом своєї історії, одні версії потребують серйозного ремонту, відновлення, для чого необхідно багато запчастин на Муравей. Якщо за технікою стежили добре, досить провести чергове ТО, обійшовшись простими розхідниками і ремкомплектами на моторолер Мураха.

Серед поломок радянського трицикла, які трапляються, багато клопоту доставляє задній редуктор. У ньому поступово з'являється люфт на валах і зірочках. Виникає збільшений шум, а потім втрачається передача крутного моменту на задні колеса. Корпус редуктора складається з двох алюмінієвих половинок. Колоти його - та ще морока. Я рекомендую за допомогою спеціальної направляючої вибити вал, що дасть змогу замінити його, без розбирання корпусу. Ця операція дозволяє навіть міняти підшипники. Збірку раджу проводити, поклавши редуктор боком. Так зручно виставити внутрішні шестерні для співвісності. Якщо ж зуби шестерень сильно зношені, доведеться розбирати корпус для заміни внутрішніх елементів. Для складання знадобиться прокладка і герметик.

Інші поломки і способи ремонту моторолера Мураха, а також запчастини для цього:

Обрив троса газу, зчеплення або спідометра. Як наслідок, перестає працювати один із вузлів. Для усунення проблеми достатньо купити і правильно натягнути троси на Мураху.
Відмова заводитися за допомогою стартера. Ремонт потребуватиме заміни щіток, реле або шестерень обгінної муфти.
Відключення головної фари, стоп-сигналу або покажчиків поворотів. Нерідко це відбувається через розрив приводів, окислення контактів. Тоді рекомендую замінити електропроводку на Мурашці.
Труднощі із запалюванням. На останніх моделях моторолера використовувалося електронне запалювання. Збільшення опору окремих елементів або обрив ланцюга призводив до його відмови. Раджу замінити весь блок БСЗ в зборі на Мураха.
Підвіска. Їзда поганими дорогами, регулярне перевантаження за вагою призводять до швидкого просідання амортизаторів і пружин. Підвіска починає стукати, удари віддають у сидіння. Важелі кріпляться через сайлентблоки, які тріскаються, рвуться. Це викликає скрипи, посилює вібрацію. Рішення - заміна амортизаторів і пружин на нові. Заміна сайлентблоків і самих важелів повертає нормальну їзду.
Не працює зчеплення. Якщо не виходить включити передачу, проблема може бути з диском або кошиком зчеплення. Такі запчастини на Мураха є в наявності, тому не варто затягувати з ремонтом. Хоча бували випадки, коли мені потрібно було лише відрегулювати тяги ніжки перемикання передач. У таких моторолерах є фіксація педалі для імітації стоянкового гальма. Так ось при деформації тяг фіксатор не дістає до ніжки. Регулювання все виправить.

Наступна з поширених проблем, з якою я стикався під час ремонту мототехніки, - падіння компресії. Визначити це можна навіть без компресометра. Досить викрутити свічку, закрити отвір пальцем і провернути колінвал кікстартером. Якщо тиск не відштовхує палець, значить поршнева вже пропускає багато повітря в картер, тому потужності у ДВЗ не буде. Далі можна оглянути внутрішній стан ДВЗ, знявши кришку головки циліндра.

При мінімальному ремонті, потрібно купити запчастини на моторолер ТГА200 Мураха поршневі кільця, сам поршень. Але це допоможе тільки за відсутності задирів. В іншому разі доведеться розточувати блок, а потім гільзувати його або купувати поршневу збільшеного діаметра. Залежно від стану інших деталей, можливо, буде потрібно замінити колінвал, шатуни, шпонки колінвала, прокладки ДВЗ.

ТО для моторолера Мураха

Обслуговувати моторолер потрібно за пробігом або часовим інтервалом, якщо техніка експлуатується рідко. Після кожних 500 км пробігу або раз на місяць рекомендую таке:

Перевірити рівень оливи в задньому редукторі.
Перевірити натяг ланцюгового приводу і змастити ланцюг.
Оглянути свічку запалювання, видалити чорний нагар (якщо є), відрегулювати відстань між електродами.
Перевірити тиск у всіх шинах, за потреби докачати його до норми.

Кожну 1000 км пробігу раджу змащувати троси газу, гальма та зчеплення, щоб вони не закисали в кожусі. Тоді вони будуть легко ходити і не почнуть розплутуватися через обрив окремих ниток. Ще раджу щомісяця чистити карбюратор, промиваючи жиклери. Тоді холостий хід буде набагато стабільнішим - Мураха не буде глухнути, щойно відпускаєш ручку газу. У це ТО варто прочищати повітряний фільтр, змащувати карданну передачу.

Заміна мастила в задньому редукторі Мурахи - одна з найпроблемніших операцій з технічного обслуговування на моторолері. Її слід виконувати кожні 3000 км. Зливна і заливна горловини розташовані дуже незручно, підлізти до них важко. Якщо у вас немає ями, я рекомендую перевернути транспорт на бік, підклавши картон або ганчір'я. Це дасть достатньо місця для викручування пробок. Потім знадобиться поставити моторолер на колеса, щоб стекла відпрацювання. Заливати свіжу оливу зручно через довгий, гнучкий шланг. Знадобиться 1,5-1,6 л трансмісійної оливи залежно від моделі. Під час цього ТО раджу почистити паливний кран із сіточкою для кращої пропускної здатності системи. Кожні 3000 км або раз на 6 місяців перевіряйте електроліт в АКБ і доливайте за необхідності, якщо він обслуговуваний. А краще відразу купіть гелієвий акумулятор на Мураха.

Раз на 5000 км рекомендую міняти свічку запалювання, якщо цього не було потрібно раніше. Не зашкодить зняти кришку двигуна і почистити сам поршень від нагару. На 10 000 км змінюється ланцюг. На цьому пробігу проводиться ревізія амортизаторів, колодок гальм, підшипників, рульової колонки, паливного шланга, півосей заднього моста, валів редуктора. Якщо є надмірний знос, ці деталі на моторолер Мураха теж замінюються.

Як правильно обкатати трицикл Мураха?

Ресурс двигуна моторолера Мураха становить 30-40 тис. км пробігу. Якщо вчасно робити ТО і навіть замінити кільця, мотора може вистачити на 50 000 км. Але все залежить від правильності обслуговування, якості палива, маси і частоти вантажу, що перевозиться, режиму водіння. Після капітального ремонту ДВЗ, необхідна обкатка двигуна. Вона дає змогу притертися новим кільцям до стінок циліндрів, щоб поршні краще віддавали тепло. В іншому разі не уникнути перегріву і повторної капіталки.

Згідно з інструкцією з експлуатації, обкатка двигуна радянського моторолера Мураха відбувається з обмеженням потужності до 50% при рушанні з місця. Під час їзди дорогою не слід розганятися вище 40 км/год, навіть якщо кузов порожній. Під навантаженням тим більше не потрібно перевищувати цей поріг. Важлива вимога за мануалом - у процесі обкатки змішувати бензин і мастило в пропорції 1:30, а не 1:35, як під час звичайної експлуатації. Через 1000 км пробігу обкатка вважається виконаною, і можна збільшити навантаження на ДВЗ.

Як правильно вибрати і купити б/в моторолер Мураха?

Моторолер Мураха купують в Україні як утилітарну техніку. На ньому зручно возити будівельні матеріали, дрова, сіно, урожай. Зважаючи на привід на задні колеса і кліренс 155 мм, трицикл добре підходить для їзди на риболовлю. При виборі техніки з пробігом зверніть увагу на легкість запуску двигуна. Якщо заводиться не з 1-2 спроб, можливі проблеми із запалюванням, карбюратором, компресією. Коли мотор одразу глухне, не тримає обертів, причини криються як у двигуні, так і паливній системі. У будь-якому разі це привід торгуватися. Під час огляду зверніть увагу, щоб не було патьоків на моторі та редукторі, а під час тестової поїздки обов'язково перевірте, щоб усі передачі вмикалися.

Документи для їзди на трициклі Мураха

Будь-яка модель моторолера під назвою Мураха оснащується двигуном з об'ємом 199 кубиків. При таких параметрах законодавство України встановлює необхідність наявності водійського посвідчення категорії А для керування. Сам транспортний засіб підлягає обов'язковій реєстрації в Сервісному Центрі МВС, навіть якщо він випущений у 1970 році. Отримати права категорії А можна там же, але для цього важливо пройти навчання. Потім складається теоретичний і практичний іспити. Разом із платою за навчання і держмитами все обійдеться в суму до 10 000 грн.

Тюнінг моторолера Мураха

Незважаючи на своє утилітарне призначення, варіантів тюнінгу для моторолера Мураха дуже багато. Що тільки з ними не робили народні умільці. Серед найпоширеніших способів перетворити техніку такі:

установка м'якої спинки, що підвищує зручність у поїздці;
нарощування висоти бортів кузова, що дозволяє перевозити дрібні вантажі, сипучі матеріали насипом;
перестановка мотора з Юпітера або з мотоблока для підвищення потужності, поліпшення швидкісних характеристик;
встановлення гумових бризковиків для захисту від бруду;
встановлення коліс від квадроцикла з грязьовою гумою для підвищення прохідності або просто зміна гуми на нову для кращого зчеплення з асфальтом;
розміщення лавок у кузові, щоб пасажирам було зручніше (хоча таке перевезення заборонене за ПДР);
виведення важеля від КПП для ручного перемикання передач;
монтаж інструментального ящика праворуч під кузовом;
заміна старого глушника на новий, щоб моторолер тихіше торохтів;
встановлення новий бічних дзеркал на кермо;
заміна ручок;
перетяжка сидіння або обтягування новим чохлом;
зміна старої фари на нову з лампою розжарювання або на світлодіодну.

Надати транспорту креативного вигляду і навіть приховати деякі дефекти кузова допоможуть наклейки.

Відгуки про моторолер Мураха від справжніх власників

Сергій, їздить на Мурашці ТГ-200 4 роки

Вважаю моторолер найкращим транспортом для села. У нього можна навантажити набагато більше, ніж у легковий автомобіль. При цьому не шкода возити пісок, глину, цеглу. За рахунок ширини 1,25 м він легко проїде навіть вузькою стежкою на відміну від машини. Запчастини на Мураха коштують недорого, експлуатую його взимку і влітку.

Дмитро, їздить на Мурашнику-2 6 років

У мене моторолер із металевою будкою. Дуже зручно - вантаж закритий від сторонніх очей, не намокне під дощем. Можна возити картоплю, моркву, цибулю. Використовую його для торгівлі своїми овочами на ринку. Тарахтить техніка сильно, часом дратує. Довго шукав глушник на Мураха, де купити в Україні. Але на щастя знайшов, тепер працює тихіше. З ремонту міняв кільця в двигуні, а поршні ще нормальні - нехай працюють.

Валентин, їздить на Мураха-2 2 роки

Купив у вбитому стані двоколісного Мураха в червоному кольорі. Перебрав двигун, почистив кузов, пофарбував. Для відновлення кузова знайшов деталі на розбиранні та за оголошеннями. А ось для мотора, карбюратора на Мураха є все нове в продажу. Тепер використовую його як скутер для їзди містом. Перехожі часто обертаються подивитися, оскільки на тлі всього китайського, що зараз їздить, Мураха виглядає як ретро і має дуже незвичайний дизайн.